Створи анкету
або увійди через
просто жди
Знаю ти мене чекала,
Як день заходу сонця.
А я очей твоіх прагнув безодню,
І випити іх смуток сповна.
Накрити крилами ночі
І душу ділити без болю.
Бути в двох і світу доволі,
Коли в долоні падають зорі.
І творять таінство магіі,
Поеднують тіло і долі.

одісей, 49
0
3
Біль душі
Все пройшло, розлетілось,
Як від вітру цвіт бузини.
І в всесвіті нічого не сталось,
Від не допитоі нами вини.
І жаліти за тобою не буду
І не стану плакати в ніч.
З часом забуду зраду,
Але мабуть не розправлю пліч.
одісей, 49
0
1
вірші писані війною
Не гори моя зірко, не палай,
не світи мені на небосхилі.
Гіркотою землі і полині,
серце не ріж і не край.
Засвітися свічкою в церкві
І молитві тихенько згадай.
Посвистом кулі ворожоі
В шанцях мене не впізнай.

одісей, 49
0
2
Показати ще...