Говорити правду чи ні? Коли ввічливість стає пасткою.
1 грудня 2013, о 13:05 Чи замислювалися ви над тим, що люди вимушені постійно казати одне одному неправду? До цього нас примушують соціальні норми поведінки та відведені нам у суспільстві ролі. З одної сторони, ви можете цілком справедливо обуритися, адже загальноприйняті правила моралі кажуть нам про те, що брехати – це неправильно та безчесно по відношенню до оточуючих. З іншої сторони, коли малознайома або навіть близька людина спитає вас про ваші справи, ви неодмінно відповісте, що у вас все добре, навіть якщо це не так. Сказати таку невеличку неправду нас змішують саме соціальні норми, які кажуть нам не посвячувати малознайомих товаришів у свої негаразди або ж не засмучувати ними близьких людей. Ця брехня здається безневинною, проте є випадки, коли намагання дотримуватися соціальних норм може зашкодити нам самим.
Часто прийнята лінія поведінки не дає нам можливості відстояти власні інтереси, не виходячи за її рамки. Це стосується взаємовідносин з людьми, які не дотримуються тих самих правил ввічливості, що й ми самі. Виконуючи свою роль, ми намагаємося бути люб’язними і доброзичливими та розраховуємо на зворотну реакцію, хоча не завжди маємо на це право. Як людина, з якою ви спілкуєтесь, зрозуміє свої помилки, якщо ви постійно вдаєте, що вас все влаштовує? Це може призвести до таких небажаних наслідків:
- ви перестаєте отримувати задоволення від спілкування та починаєте уникати деяких людей з вашого оточення, за що вони можуть (і цілком справедливо) на вас образитися;
- ви починаєте дратуватися, хоча ваш знайомий не розуміє причин вашого роздратування;
- ви втрачаєте можливість розвивати нормальні та взаємовигідні стосунки з деякими людьми.
Щоб цього не сталося, вам необхідно почати відстоювати своє право на власний простір та навчитися відмовляти на прохання, які не бажаєте виконувати. При цьому, щоб не зіпсувати стосунки з людьми, ви маєте щиро пояснити причину вашої поведінки. Ви проявите набагато більше поваги до людини, якщо відразу поясните їй, що не маєте можливості виконати її прохання, ніж потім уникати обіцяного. Але головне – усвідомити, що ви не зобов’язані завжди бути привітними, ввічливими та готовими прийти на допомогу, якщо вам це неприємно або заважає вашим планам.