Говорити правду чи ні? Коли ввічливість стає пасткою.

Чи замислювалися ви над тим, що люди вимушені постійно казати одне одному неправду? До цього нас примушують соціальні норми поведінки та відведені нам у суспільстві ролі. З одної сторони, ви можете цілком справедливо обуритися, адже загальноприйняті правила моралі кажуть нам про те, що брехати – це неправильно та безчесно по відношенню до оточуючих. З іншої сторони, коли малознайома або навіть близька людина спитає вас про ваші справи, ви неодмінно відповісте, що у вас все добре, навіть якщо це не так. Сказати таку невеличку неправду нас змішують саме соціальні норми, які кажуть нам не посвячувати малознайомих товаришів у свої негаразди або ж не засмучувати ними близьких людей. Ця брехня здається безневинною, проте є випадки, коли намагання дотримуватися соціальних норм може зашкодити нам самим.

Часто прийнята лінія поведінки не дає нам можливості відстояти власні інтереси, не виходячи за її рамки. Це стосується взаємовідносин з людьми, які не дотримуються тих самих правил ввічливості, що й ми самі. Виконуючи свою роль, ми намагаємося бути люб’язними і доброзичливими та розраховуємо на зворотну реакцію, хоча не завжди маємо на це право. Як людина, з якою ви спілкуєтесь, зрозуміє свої помилки, якщо ви постійно вдаєте, що вас все влаштовує? Це може призвести до таких небажаних наслідків:

• ви перестаєте отримувати задоволення від спілкування та починаєте уникати деяких людей з вашого оточення, за що вони можуть (і цілком справедливо) на вас образитися;
• ви починаєте дратуватися, хоча ваш знайомий не розуміє причин вашого роздратування;
• ви втрачаєте можливість розвивати нормальні та взаємовигідні стосунки з деякими людьми.

Щоб цього не сталося, вам необхідно почати відстоювати своє право на власний простір та навчитися відмовляти на прохання, які не бажаєте виконувати. При цьому, щоб не зіпсувати стосунки з людьми, ви маєте щиро пояснити причину вашої поведінки. Ви проявите набагато більше поваги до людини, якщо відразу поясните їй, що не маєте можливості виконати її прохання, ніж потім уникати обіцяного. Але головне – усвідомити, що ви не зобов’язані завжди бути привітними, ввічливими та готовими прийти на допомогу, якщо вам це неприємно або заважає вашим планам.